- віросповідання
- -я, с.Різновид якого-небудь віровчення з усталеною обрядовістю; належність до якої-небудь релігії.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віросповідання — [в’і/роспов іда/н :а] н :а, р. мн. а/н … Орфоепічний словник української мови
віросповідання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
віросповідний — а, е. Прикм. до віросповідання … Український тлумачний словник
конфесійність — Конфесійність: віросповідання [37] вчинки і мислення, зумовлені приналежністю до певної релігії, віросповідання [47] … Толковый украинский словарь
Табачник, Дмитрий Владимирович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Табачник. Дмитрий Владимирович Табачник Дмитро Володимирович Табачник … Википедия
Голобородько, Василий Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Голобородько. Василий Иванович Голобородько (*7 апреля 1945, Андрианополь Перевальский район Луганская область) украинский писатель. Член Национального союза писателей Украины,… … Википедия
визнавати — наю/, нає/ш, недок., ви/знати, аю, аєш, док. 1) перех. Вважати дійсним, законним, стверджувати своєю згодою, позитивним ставленням право на існування кого , чого небудь. 2) перех. і неперех., також із спол. що. Відверто признаватися в чому небудь … Український тлумачний словник
віровизнання — я, с. Те саме, що віросповідання … Український тлумачний словник
вірування — я, с. Релігійні уявлення кого небудь; віросповідання … Український тлумачний словник
дисентер — а, ч. Одна з поширених в Англії 16 17 ст. назва осіб, що відступали від офіційного віросповідання … Український тлумачний словник